На сьогодні в містах проживає більше половини людства - 3,5 мільярда людей, а до 2030 року в міських районах проживатиме 5 мільярдів людей. У багатьох містах світу стоять гострі проблеми управління швидкою урбанізацією, що має серйозний вплив на якісну освіту для всіх. Міста, які навчаються, дають можливість людям будь-якого віку, соціально-економічного та культурного статусу скористатися інклюзивною якісною освітою та можливостями навчання протягом усього життя.
Глобальна мережа ЮНЕСКО міст, що навчаються (далі – Мережа) створена Інститутом ЮНЕСКО з освіти впродовж життя відповідно до Пекінської декларації (2013). Її мета – сприяти спільнотам міста в розширенні індивідуальних прав і можливостей особистості в навчанні впродовж життя і, як наслідок, соціальній згуртованості та економічному зростанню міст, регіонів і країн. Мережа допомагає розвиткові діалогу між містами в питаннях політики, їх взаємному навчанню, сприяє встановленню зв’язків і партнерських відносин, забезпечує розвиток потенціалу, розробку засобів заохочення й визнання прогресу в створенні міста, що навчається.
Координацію роботи Мережі забезпечує Секретаріат, який працює на базі Інституту ЮНЕСКО з навчання упродовж усього життя, до речі, єдиного підрозділу в організаційній структурі системи ООН, який має глобальний мандат в сфері навчання упродовж усього життя.
Важливо те, що Мережа є міжнародною платформою для обміну інформацією, досвідом і кращими практиками побудови міст, що навчаються. У жовтні 2013 року відбулася перша Міжнародна конференція зі створення міст, що навчаються (МКМН), і з того часу по всьому світу зростає кількість міст, які застосовують принципи Пекінської декларації в побудові міст, що навчаються.
Сьогодні до складу Глобальної мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються, входять міста з Америки, Європи, Азії, Австралії. Більше 1000 міст з усього світу взяли курс на приєднання до Мережі, і лише 153 члени офіційно ввійшли до неї. Членство в такій міжнародній інституції надає місту, окрім статусу та бренду, ще й низку практичних переваг, зокрема:
– забезпечення керівництва й підтримки (доступ до інструментів і стратегій розвитку учнів тих міст, що є членами Мережі, отримання оновленої інформації про учнів у містах);
– участь у діяльності динамічної мережі (обмін інформацією з іншими містами – членами Мережі, спілкування з експертами й фахівцями мережі, встановлення партнерських зв’язків);
– визнання зусиль міста (обмін інформацією з іншими містами про основні досягнення та ідеї міста, позиціонування міста як взірця для інших міст; подання заявки на отримання Премії ЮНЕСКО «Місто, що навчається».
У відповідності до керівних документів Мережі, місто, що навчається, – це місто, яке ефективно використовує свої ресурси в кожній зі сфер своєї діяльності з метою:
- сприяння інклюзивному навчанню на всіх рівнях – від базового до вищої освіти;
- відродження навчання в сім’ї та громаді;
- сприяння робочої підготовці та навчанню на робочому місці;
- розширення використання сучасних технологій навчання;
- підвищення якості та забезпечення відмінних результатів навчання;
- сприяння розвитку культури навчання упродовж усього життя.
Теоретичну основу функціонування Мережі складають два документи: Пекінська декларація про створення міст, що навчаються та Основні характеристики міст, що навчаються. Спираючись на ці документи, Мережа ЮНЕСКО міст, що навчаються, ставить перед собою завдання сприяти містам у використанні потенціалу навчання упродовж усього життя в інтересах забезпечення сталого майбутнього.
Детальніше за посиланням:
https://en.unesco.org/news/learning-cities-drivers-inclusion-and-sustainability